Херсонський кавун 2.0: Перезавантаження

Кавун безперечно є одним із аграрних брендів Херсонщини. Смугаста солодка ягода з Херсонської області відома по всій Україні і в ближньому зарубіжжі. Проте останніми роками галузь переживає не найкращі часи і потребує якнайшвидшого перезавантаження.


Виробництво кавуна: проблеми галузі

Сьогодні херсонський кавун змушений конкурувати не тільки з імпортним раннім кавуном, а також із великою кількістю інших сезонних овочів, в тому числі й екзотичних, на користь яких робить вибір сучасний вибагливий споживач.

Три роки тому було поновлено постачання херсонських кавунів баржами по Дніпру до столиці, і “баржа з кавунами" стала стала хітом, що тимчасово збільшив попит. Проте за радянських часів кавунові баржі з Херсонщини відправлялися десятками щоліта - це і є справжній потенціал баштанництва регіону.

Останні кілька років площі під баштаном в Херсонській області тримаються на одному рівні: порядка 23 тис га, з яких збирають понад 230 тис тонн продукції, але кожного року виникають побоювання, що виробництво кавуна почне скорочуватися. Щосезону певна кількість баштану, вирощеного в області, залишається непроданою, іноді - просто на полях. Частина нереалізованого товару - це нестандартні або некондиційні плоди, які не знаходять попиту у свіжому вигляді. Інша частина лишається на полях через низьку ціну на продукцію, коли в розпал сезону вартість реалізації кавунів не покриває витрати на їх збирання. І не забуваємо про хвороби кавуна, у тому числі про фузаріоз, що косять врожаї зокрема через недотримання агротехнологій.

Подолати ці проблеми та вивести виробництво кавуна на новий рівень - таку задачу ставить перед собою нещодавно створена громадська спілка "Асоціація виробників херсонського кавуна". ЇЇ виконавчий секретар Юрій Палічев упевнений: якщо кардинально не змінити підходи до виробництва та реалізації кавуну, напрям буде поступово занепадати. Галузь потребує перезавантаження.


Реєстрація географічного зазначення “Херсонський кавун”

Якщо український покупець побачить на ринку або в магазині просто “кавун” і “херсонський кавун”, швидше за все він зробить вибір на користь херсонського продукту. Адже більшість українців упевнені, що саме херсоський кавун є смачнішим та більш екологічним. В усьому світі таке пов’язування якості продукту із місцевістю його походження називають географічним зазначенням(ГЗ). Світовими прикладами ГЗ є сир Рокфор, коньяк, шампанське та багато інших.

В 2019 році Міністерством агрополітики було визначено для реєстрації географічного зазначення перші 10 українських продуктів, серед яких тільки два плодоовочевих представника: херсонський кавун та мелітопольська черешня. В Україні реєстрацією ГЗ займається Проект ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”, а в області питанням ГЗ опікується громадська спілка "Асоціація виробників херсонського кавуна" та Департамент агропромислового розвитку Херсонської ОДА. Реєстрація ГЗ - складний та тривалий процес, в якому мають враховуватись безліч ньюансів: специфікація продутку, наявність організації, яка матиме право інтелектуальної власності на ГЗ,  логотип для позначення херсонського кавуна як ГЗ. Специфікація чітко визначає параметри плоду - розмір та колір, його біолого-хімічний склад, (в т.ч. концентрація цукрів (градус Брікс) та гранична допустимість нітратів), визначає місцевості, де кавун буде вирощуватися (райони Херсонської області) та навіть сорти кавуна.


- В нашому випадку будуть зазначені переважно сорти місцевої селекції, що дасть змогу просувати регіональних виробників насіння, - наголошує Палічев. Він зветрає увагу, що реєстрація ГЗ завжди відбувається нешвидко, але крок за кроком, члени  Асоціації проходять всі необхідні етапи.

Логотип “херсонський кавун” - баштанний знак якості

В листопаді в Херсоні було підбито підсумки відкритого бліц-конкурсу на створення логотипу “Херсонський кавун”, оголошеного Асоціацією.  Цим логотипом зможе користуватись будь який виробник кавуну, продукція якого відповідатиме умовам зареєстрованого ГЗ “Херсонський кавун”. Заступник директора департаменту Маргарита Степанова наголошує, що наявність офіційного логотипу покращить впізнаваність херсонських кавунів: логотип застосовуватимуть як наліпки на плодах, при оформленні торгових точок, тари, транспортних засобів для перевезення кавунів, як частину дизайну для виставкових та рекламних баннерів на ярмарках та фестивалях. Використання офіційно зареєстрованого логотипу буде підкреслювати, що даний продукт має гарантовану якість.

Переробка кавуна: від сортувально-логістичних центрів до автентичних рецептів

Суттєво гальмує розвиток галузі майже повна відсутність переробки на території області - вважають в “Асоціації виробників Херсонського кавуна”. Під переробкою мається на увазі в першу чергу його підготовка для продажу у свіжому вигляді. Сюди входить сортування, калібрування, мийка та охолодження кавунів, фасування у відповідну тару. Тільки після такої доробки кавуни згодні брати на реалізацію великі торгівельні мережі, тим більш – закордонні покупці. Таких сортувально-логістичних центрів, на думку Палічева, має бути не меньше десяти на область. Але поки що громадська спілка веде переговори із господарствами і шукає бажаючих, щоб запустити принаймні один такий проект в якості пілотного.

Інше питання - що робити із некондитною продукцією. Щоб виробництво кавуна було рентабельним, продукція повинна реалізовуватись максимально повно. І тут в нагоді стане відродження автентичних рецептів страв з кавуна, таких як кавуновий мед - бекмес а також квашений кавун - продуктів, що є не тільки смачними, а ще й корисними, а головне - мають більшу додаткову вартість. Між іншим, бекмес  - унікальний продукт, який в Україні виготовлявся тільки на Херсонщині. Невеликими об’ємами його виготовляють в області й зараз, і продукт користується гарним попитом серед туристів.


Є ідеї щодо створення іноваційних продуктів з насіння кавуна, яке також має багато корисних властивостей. Сучасні тренди здорового харчування, а також цікавість споживачів до харчових новинок та екзотики повинні сформувати попит на такі продукти.

Експортні горизонти

Найбажанішим напрямком реалізації кавуна залишається експорт.

- Я точно знаю, що наш кавун має високу якість, навіть по європейським міркам. У херсонського кавуна рівень цукру цього року був понад 17, а рівень нітратів на рівні 27. Це в той час, як європейські норми допускають граничну кількість нітратів - до 60, а нижній поріг цукристості - 10. Тобто наш кавун по європейським міркам є і солодшим і екологічно чистішим, - розповідає Палічев.

Херсонщина вже здійснює експорт кавунів, хоча й не у великих масштабах. Минулого року регіональні виробники експортували 4,5 тисячі тонн баштану в країни Прибалтики, Великобританію, Білорусь, Молдову, Німеччину, Польщу та інші країни - повідомляє заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Маргарита Степанова. Вона зазначає, що цікавість до херсонського кавуна у іноземних покупців є і вона може зростати. 

 Контроль за відповідністю специфікації, прописаній у документах, повинна взяти на себе громадська спілка “Асоціація виробників Херсонського кавуна”. Для цього потрібно побудувати відповідні лабораторії та взяти на роботу кваліфікованих експертів - такі плани у громадської спілки також є.

Створення Асоціації виробників кавуна - це тільки перший крок

В решті решт, коли будуть реалізовані всі ці кроки: від реєстрації ГЗ до створення переробно-логістичних центрів, вигоду отримують усі - і виробники кавуна, і споживачі.

- Не тільки європейський, але й український споживач сьогодні хоче мати гарантію, що кавун, який він купує, буде мати очікувані смакові якості, а головне - буде безпечним для здоров’я, - зазначає Маргарита Степанова. Вона упевнена: якщо на ринку з’явиться маркований “Херсонський кавун”, який навіть буде дещо дорожчим за безіменний кавун з ринку, проте матиме підтверджену якість, то такий продукт швидко знайде свого покупця. А виробники кавуна в свою чергу матимуть вищу ціну за свою продукцію та гарантований збут.

Голова правління громадської спілки “Асоціація виробників Херсонського кавуна” Олександр Бритвін запевняє: будь-який виробник, продукція якого відповідатиме стандартам та який погоджується с цілями та задачами громадської спілки, зможе стати членом “Асоціації виробників Херсонського кавуна” і використовувати географічне зазначення “Херсонський кавун”.


- Але реєстрація географічного зазначення “Херсонський кавун” та створення профільної асоціації - це тільки перший крок, - стверджує Олександр Бритвін.

- Наші далекоглядні плани - створення для української аграрної продукцій стійкої репутації, завжди якісного та смачного продукту. Щоб виникла стала асоціація: “українські продукти” - значить “смачні та якісні”! Спочатку як цього домогтися ми покажемо на прикладі херсонського кавуна, а далі будуть створюватись й інші асоціації - виробників томату, спаржі, інших культур. І кожний успішний досвід асоціації зможуть використати наступники, - говорить голова правління громадської спілки “Асоціація виробників херсонського кавуна”.


Він упевнений, формат асоціацій, які будуть лобіювати інтереси виробників та будуть гарантувати якість продукції перед споживачами - найбільш перспективний формат самоорганізації виробників будь-якої продукції. Адже в такому форматі працює сьогодні і Європа, і весь світ.


Останні анонси

Інформація щодо проведення Першого земельного форуму «Доступ до фінансів та лізингу» 29 листопада 2019 року

Інформація щодо проведення Першого земельного форуму «Доступ до фінансів та лізингу» 29 листопада 2019 року

Leave review
Read More
Відкрито реєстрацію у Торгову місію до Туреччини для компаній агросектору

Відкрито реєстрацію у Торгову місію до Туреччини для компаній агросектору

Leave review
Read More
Свято з нагоди Дня працівників сільського господарства пройде 13 листопада в аграрному університеті

Свято з нагоди Дня працівників сільського господарства пройде 13 листопада в аграрному університеті

Leave review
Read More
Юристи проведуть безкоштовний семінар для агровиробників  3 грудня у Херсоні

Юристи проведуть безкоштовний семінар для агровиробників 3 грудня у Херсоні

Leave review
Read More
Запрошуємо суб’єктів сільського зеленого туризму долучитись до участі у Литовській  виставці ADVENTUR

Запрошуємо суб’єктів сільського зеленого туризму долучитись до участі у Литовській виставці ADVENTUR

Leave review
Read More
Запрошуємо аграріїв області на Перший земельний форум «Доступ до фінансів та лізингу»

Запрошуємо аграріїв області на Перший земельний форум «Доступ до фінансів та лізингу»

Leave review
Read More
«АГРОФОРУМ – 2019» та інші виставки відбудуться в Києві 5-7 листопада

«АГРОФОРУМ – 2019» та інші виставки відбудуться в Києві 5-7 листопада

Leave review
Read More